1. Словник української мови у 20 томах

самокатник

САМОКА́ТНИК, а, ч., заст.

Військовослужбовець самокатних частин.

На наших очах під'їхав загін самокатників, котрі заявили, що знялись з охорони Зимового палацу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самокатник — самока́тник іменник чоловічого роду, істота арх. Орфографічний словник української мови
  2. самокатник — -а, ч., заст. Військовослужбовець самокатних частин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самокатник — САМОКА́ТНИК, а, ч., заст. Військовослужбовець самокатних частин. На наших очах під’їхав загін самокатників, котрі заявили, що знялись з охорони Зимового палацу й віддають себе в розпорядження революції (Вітч., 11, 1967, 195). Словник української мови в 11 томах