1. Словник української мови у 20 томах

самокатування

САМОКАТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. самокатува́тися.

Невдалий дроворуб скоро впрів. Хаєцький не міг далі байдуже дивитись на його самокатування (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самокатування — самокатува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самокатування — -я, с. Дія за знач. самокатуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самокатування — САМОКАТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. самокатува́тися. Невдалий дроворуб скоро впрів. Хаєцький не міг далі байдуже дивитись на його самокатування (Гончар, І, 1954, 206). Словник української мови в 11 томах