самоконтроль
САМОКОНТРО́ЛЬ, ю, ч.
Контроль над самим собою, своєю поведінкою, роботою, своїм станом.
Йому коштувало великих зусиль володіти собою, здійснювати самоконтроль (Л. Первомайський);
Одним з найпростіших і найдійовіших способів самоконтролю при заняттях атлетичною гімнастикою є систематична перевірка ваги (з наук.-попул. літ.);
Право на самоконтроль.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоконтроль — самоконтро́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- самоконтроль — -ю, ч. 1》 Контроль над самим собою, своєю поведінкою, роботою, своїм станом. 2》 Контроль над якістю продукції самим її виготівником. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоконтроль — САМОКОНТРО́ЛЬ, ю, ч. Контроль над самим собою, своєю поведінкою, роботою, своїм станом. Йому коштувало великих зусиль володіти собою, здійснювати самоконтроль (Перв. Словник української мови в 11 томах