самоозброєння
САМООЗБРО́ЄННЯ, я, с.
Озброєння самого себе для захисту від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; озброєння самого себе власними силами.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоозброєння — самоозбро́єння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови