самоомана

САМООМА́НА, и, ж.

Те саме, що самообма́н.

Матір із немовлям вони зранку відправили геть на околицю міста – там, мовляв, безпечніше... Але то все самоомана, то – щоб не разом умирати, бо на околиці міста було таке саме пекло, як і тут. То був лише відрух відчаю, гра в щастя (І. Багряний);

Розповіла йому тих вигаданих, стереотипних історій, якими всі вони тішать своїх гостей і себе, які з мрій поволі обертаються в півдійсні спогади, в несвідому самооману, що за них чіпляється їхня душа в своїх машинальних поривах до щастя (В. Підмогильний).