1. Словник української мови у 20 томах

самописки

САМОПИ́СКИ, присл., розм.

Самотужки, самоуком (навчитися писати).

Писати він і сам трохи привчився: купив собі пропис у городі та й навчився самописки... (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самописки — самопи́ски прислівник самотужки — навчитися писати незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. самописки — присл., розм. Самотужки, самоуком (навчитися писати). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самописки — САМОПИ́СКИ, присл., розм. Самотужки, самоуком (навчитися писати). Писати він і сам трохи привчився: купив собі пропис у городі та й навчився самописки… (Гр., II, 1963, 326). Словник української мови в 11 томах
  4. самописки — Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать. Славянос. у. Словник української мови Грінченка