1. Словник української мови у 20 томах

саморозвантажувальний

САМОРОЗВАНТА́ЖУВАЛЬНИЙ, а, е, техн.

Який має пристрій для механічного розвантажування, який розвантажується автоматично.

Скошену і подрібнену роторною косаркою траву навантажують у саморозвантажувальний візок і негайно везуть на фабрику (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморозвантажувальний — саморозванта́жувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. саморозвантажувальний — -а, -е, тех. Який має пристрій для механічного розвантажування, який розвантажується автоматично. Великий тлумачний словник сучасної мови