1. Словник української мови у 20 томах

саморозпад

САМОРО́ЗПАД, у, ч., фіз.

1. Спонтанний розпад ядер радіоактивної речовини, який породжує ланцюгову реакцію.

2. Ґрунтовні істотні зміни, руйнування (політичних, державних та ін. структур) під впливом внутрішніх чинників.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморозпад — саморо́зпад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. саморозпад — -у, ч., фіз. Спонтанний розпад ядер радіоактивної речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморозпад — САМОРО́ЗПАД, у, ч., фіз. Спонтанний розпад ядер радіоактивної речовини, який породжує ланцюгову реакцію. Словник української мови в 11 томах