1. Словник української мови у 20 томах

самосудний

САМОСУ́ДНИЙ, а, е.

Здійснюваний самосудом.

Самосудна розправа.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самосудний — самосу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самосудний — -а, -е. Здійснюваний самосудом. Самосудна розправа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самосудний — САМОСУ́ДНИЙ, а, е. Здійснюваний самосудом. Самосудна розправа. Словник української мови в 11 томах