сап
САП¹, у, ч.
Заразна хвороба однокопитих (може передаватися і людині), яка супроводжується появою гнійних пухирців у носоглотці та виразок на тілі.
Богдан окинув поглядом коней. – Кажуть, між ними є хворі на сап? – Брехня. Таких постріляли (О. Гончар);
Захворювання на сап може мати і хронічний перебіг, при якому хворий різко виснажується (з наук. літ.).
САП², у, ч.
1. Звук сопіння; свистячі звуки під час тяжкого дихання.
Кругом, як у вусі, тихо, тільки з кімнати доноситься сап важкий (Панас Мирний).
2. перен. Свистячі звуки, утворювані деякими механізмами.
Теленькав без кінця Бринячий телеграф, неначе чміль великий, І чувсь машини сап і кондукторів крики (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сап — сап 1 іменник чоловічого роду хвороба сап 2 іменник чоловічого роду сопіння Орфографічний словник української мови
- сап — I -у, ч. Заразна хвороба однокопитих (може передаватись і людині), яка супроводжується появою гнійних пухирців у носоглотці та виразок на тілі. Несправжній сап — те саме, що меліоїдоз. II -у, ч. 1》 Звук сопіння; свистячі звуки під час тяжкого дихання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сап — (хвороба) носатизна Словник чужослів Павло Штепа
- сап — САП¹, у, ч. Заразна хвороба однокопитих (може передаватися і людині), яка супроводжується появою гнійних пухирців у носоглотці та виразок на тілі. Богдан окинув поглядом коней.— Кажуть, між ними є хворі на сап? — Брехня. Словник української мови в 11 томах
- сап — Сап, -пу м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий. Мир. (Іов. II. 73. Словник української мови Грінченка