сапальник
САПА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто, користуючись сапою, підпушує ґрунт і виполює бур'яни.
Весна означала тут .. роботу на грядках, від якої ввечері не можна було випростати спину, виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників (Ірина Вільде);
Набрикається [Семенко] на толоці та й їсть за доброго сапальника або молотника (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сапальник — сапа́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сапальник — -а, ч. Той, хто, користуючись сапою, підпушує ґрунт і виполює бур'яни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сапальник — Сапа́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сапальник — САПА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто, користуючись сапою, підпушує грунт і виполює бур’яни. Весна означала тут.. роботу на грядках, від якої ввечері не можна було випростати спину, виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
- сапальник — Сапальник, -ка м. Полольщикъ. Словник української мови Грінченка