1. Словник української мови у 20 томах

сапер

САПЕ́Р, а, ч.

Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо.

Радянська Армія визволила Київ 6 листопада 1943 р. Туманного ранку ми переправилися через сивий Дніпро по наведеному саперами мосту на понтонах (П. Панч);

– Сапери в Калачі Над Доном вирили траншеї (М. Нагнибіда);

Наші сапери робили проходи в мінному полі (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сапер — сапе́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сапер — -а, ч. Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сапер — Вояк технічний Словник чужослів Павло Штепа
  4. сапер — сапе́р (франц. sapeur, від saper – вести підкоп) військовослужбовець інженерних військ, який виконує фортифікаційні, шляхово-мостові, маскувальні та інші роботи. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сапер — Сапе́р, -ра; -пе́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сапер — САПЕ́Р, а, ч. Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо. Радянська Армія визволила Київ 6 листопада 1943... Словник української мови в 11 томах