1. Словник української мови у 20 томах

сапонути

САПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм.

Підсил. до са́пнути;

// безос.

Кілька чоловік протупотіло мимо корівника. За стіною знову тяжко сапонуло кілька раз, і в отворі дверей появилася бугаяча морда (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сапонути — сапону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сапонути — -ну, -неш, док., однокр., розм. Підсил. до сапнути. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сапонути — ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил., ПУ́ХКАТИ рідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИ діал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). — Док. Словник синонімів української мови
  4. сапонути — САПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до са́пнути; // безос. Кілька чоловік протупотіло мимо корівника. За стіною знову тяжко сапонуло кілька раз, і в отворі дверей появилася бугаяча морда (Тют., Вир, 1964, 114). Словник української мови в 11 томах