сатаніти
САТАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм.
Ставати, робитися дуже злим, лютувати; скаженіти.
[Начальник поліції:] Як тебе звуть, питаю? (Не маючи знов відповіді, сатаніє). Кажи, йолопе, а то я тобі двадцять п'ять гарячих всиплю! (Леся Українка);
Олександра сатаніла, її дратувало мовчання Настине (М. Коцюбинський);
// безос.
В дворі між тим колобродило і сатаніло, жінки кричали всі разом і сучили на Сергія кулаками, а він спокійно собі походжав по хаті (Григорій Тютюнник);
// Виявлятися з великою силою (про бурю, вітер і т. ін.).
Він навіть не чув, як буря сатаніла, ревла та свистіла, трохи не звалювала його з ніг (І. Нечуй-Левицький);
Море лютує, стогне, сатаніє, зловтішно регоче (Д. Ткач).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сатаніти — сатані́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- сатаніти — Казитися, лютувати, шаліти, скаженіти, шаленіти, о. рвати й метати. Словник синонімів Караванського
- сатаніти — див. сердитися Словник синонімів Вусика
- сатаніти — -ію, -ієш, недок., розм. Ставати, робитися дуже злим, лютувати; скаженіти. || безос. || Виявлятися з великою силою (про бурю, вітер і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сатаніти — див. біснуватися Словник чужослів Павло Штепа
- сатаніти — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- сатаніти — САТАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Ставати, робитися дуже злим, лютувати; скаженіти. [Начальник поліції:] Як тебе звуть, питаю? (Не маючи знов відповіді, сатаніє). Кажи, йолопе, а то я тобі двадцять п’ять гарячих всиплю! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- сатаніти — Сатані́ти, -ні́ю, -єш гл. Бѣситься, злиться. Словник української мови Грінченка