свари

СВА́РИ, свар, мн. (рідко одн. сва́ра, и, ж.).

1. Незгоди, конфлікти, що виникають між державами, класами, суспільними групами тощо; чвари; розбрат.

Думи першого циклу [сербських пісень], без сумніву найдавніші, оспівують життя і міжиусобні [міжусобні] свари князьків (І. Франко);

Замовкнуть свари наші часті, До яких люд бездольний звик... Об іншій славі, іншім щасті Почне гадати чоловік (П. Грабовський);

Незгода між. . інтелігенцією Галичини, той фанатизм, з яким ведуться між її партіями свари, не може не шкодити поступу народу руського у Галичині (М. Драгоманов);

// Суперечки, що виникають між окремими особами, між членами родини тощо; сварка.

Свари бували з кождим днем частійші [частіші], поки вкінці оба противники не згодилися на одно: спільним коштом розгородити свої частки високим парканом (І. Франко);

Розлад у Сніжковій сім'ї все глибше пускав свої коріння .. Свавільна дочка завжди приносила свари (К. Гордієнко).

2. заст. Збройна боротьба; бій; війна.

Бували войни [війни] й військовії свари .. Минуло все (Т. Шевченко);

Січ .. Ще тоді була маненька: Тільки ось що оселилась, Ще й гаразд не охрестилась В славних сварах з бузувіром (І. Манжура).