1. Словник української мови у 20 томах

сватальник

СВА́ТАЛЬНИК, а, ч., розм.

Сват.

– Ти складала там [у місті] екзамени, а тут до тебе сватальники приходили (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сватальник — сва́тальник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сватальник — -а, ч., розм. Сват. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сватальник — СВА́ТАЛЬНИК, а. ч., розм. Сват. — Ти складала там [у місті] екзамени, а тут до тебе сватальники приходили.. (Добр., Тече річка.., 1961, 226). Словник української мови в 11 томах
  4. сватальник — Сватальник, -ка м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було. Ном. № 8962. Словник української мови Грінченка