1. Словник української мови у 20 томах

свекрушин

СВЕКРУ́ШИН, а, е.

Прикм. до свекру́ха; належний свекрусі.

[Химка:] Свекрушина дитина занедужала (М. Кропивницький);

Свекрушин докір полетів проз її вуха й не зачепив душі (І. Нечуй-Левицький);

Гостре лице свекрушине набиралося гнівом, палахкотіла шия (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свекрушин — свекру́шин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. свекрушин — -а, -е. Прикм. до свекруха; належний свекрусі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свекрушин — Свекру́шин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. свекрушин — СВЕКРУ́ШИН, а, е. Прикм. до свекру́ха; належний свекрусі. [Xимка:] Свекрушина дитина занедужала (Кроп., III, 1959, 231); Свекрушин докір полетів проз її вуха й не зачепив душі (Н.-Лев., II, 1956, 323); Гостре лице свекрушине набиралося гнівом, палахкотіла шия (Горл., II, 1959, 235). Словник української мови в 11 томах
  5. свекрушин — Свекрушин, -а, -е Принадлежащій свекрови. Г. Барв. 437. Словник української мови Грінченка