свердлик
СВЕ́РДЛИК, а, ч.
1. Зменш. до све́рдел і све́рдло.
Коли меншеньке деревце, то він його пилочкою пиля, а яке більшеньке, то свердлик у нього є – .. і так він просвердлить те дерево, аж поки його вже можна валити (Г. Хоткевич);
Карпо раз у раз посилав Павла до надвірної комори по свердлики (В. Кучер).
2. Жук – шкідник листяних і хвойних порід дерев, личинки якого вигризають у деревині горизонтальні ходи.
Свердлик листяний;
Свердлик хвойний.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свердлик — све́рдлик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- свердлик — див. свердло Словник синонімів Вусика
- свердлик — -а, ч. 1》 Зменш. до свердел і свердло. 2》 Жук – шкідник листяних і хвойних порід дерев, личинки якого вигризають у деревині горизонтальні ходи. Свердлик листяний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свердлик — СВЕ́РДЛИК, а, ч. 1. Зменш. до све́рдел і све́рдло. Коли меншеньке деревце, то він його пилочкою пиля, а яке більшеньке, то свердлик у нього є — ..і так він просвердлить те дерево, аж поки його вже можна валити (Хотк. Словник української мови в 11 томах
- свердлик — Свердлик, -ка м. 1) ум. отъ свердел. 2) Часть поколодви (см. поколодва). Шух. І. 237. Словник української мови Грінченка