1. Словник української мови у 20 томах

свердляр

СВЕРДЛЯ́Р, а́, ч.

Те саме, що свердлува́льник.

З великою теплотою гості називали імена ювілярів.., що стали фрезерувальниками, слюсарями, свердлярами високої кваліфікації (з публіц. літ.);

Микола Цапигін, свердляр вишки № 3, посміхнувся (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свердляр — свердля́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. свердляр — -а, ч. Те саме, що свердлувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свердляр — Свердля́р, -ра́, -ре́ві; -лярі́, -рі́в, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. свердляр — СВЕРДЛЯ́Р, а́, ч. Те саме, що свердлува́льник. З великою теплотою гості називали імена ювілярів.., що стали фрезерувальниками, слюсарями, свердлярами високої кваліфікації (Ком. Укр., 8, 1962, 28); Микола Цапигін, свердляр вишки № 3, посміхнувся (Донч., II, 1956, 70). Словник української мови в 11 томах