свинцевий

СВИНЦЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до свине́ць 1.

Свинцевий зливок (С. Чорнобривець);

* У порівн. На непокриту старечу голову впала важка, мов свинцева, крапля дощу... (С. Чорнобривець);

// Який має у своєму складі свинець або його хімічні сполуки; багатий на свинець.

Найбільш важливим матеріалом для захисту від рентгенівського проміння є свинець. Використовується також свинцеве скло, свинцева гума (з наук. літ.);

Місце виходу провода або троса із з'єднувача фарбують свинцевим суриком, розведеним на натуральній оліфі (з наук. літ.);

Він таки виконав свою обіцянку й довів мандрівників до свинцевого родовища (О. Донченко);

// Зробл. із свинцю.

Якщо добре очищену свинцеву пластинку міцно притиснути до золотої, то через деякий час пластинки спаяються (з навч. літ.);

У старовину важливі князівські листи і державні послання запечатували свинцевими печатками (з газ.);

Нав'ючують на спину Рязанова два свинцеві вантажі, чіпляють балони з киснем, закріплюють кисневий мішок (В. Логвиненко);

// Пов'язаний з дією свинцю.

При роботі в мідницьких відділеннях є небезпека свинцевих інтоксикацій (з наук. літ.);

// Пов'язаний із видобутком і обробкою свинцю.

Свинцева промисловість;

Свинцевий завод.

2. Темно-сірий, кольору свинцю.

Море було свинцеве й похмуре (З. Тулуб);

Свинцеві хмари затягнули небо (О. Підсуха).

3. перен. Який здається значним вагою внаслідок утоми, слабості і т. ін.; важкий.

– А де ваш товариш? – Що? – підняв хлопець важку свинцеву голову (І. Цюпа);

// Який виражає суворість, похмурість, гнів (про погляд, очі).

Унтер окинув його якимсь холодним, свинцевим поглядом і зненацька вдарив великим кулаком по обличчю (П. Автомонов).

4. Прикм. до свине́ць 2.

На козаків із сусідніх куртин сипався густий свинцевий дощ (С. Добровольський);

З Буди німецькі гармати все частіше б'ють по Дунаю .. Свинцевий град сіконув повітря (О. Гончар);

* Образно. Чимало українців волею злої долі потрапили в свиневий вир національних конфліктів у країнах їхнього проживання (Б. Олійник).