свиріпка
СВИРІ́ПКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до свирі́па.
Я нагинаюся, заклавши ліву руку за спину, правицею вириваю в прополеному ряді свиріпку і з докором мовлю ддо колгоспниці:“Да, багато бур'яну залишаєте”... (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me