свиріпка

СВИРІ́ПКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до свирі́па.

Я нагинаюся, заклавши ліву руку за спину, правицею вириваю в прополеному ряді свиріпку і з докором мовлю ддо колгоспниці:“Да, багато бур'яну залишаєте”... (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me