священнодіяти
СВЯЩЕННОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. рел. Здійснювати церковний обряд; відправляти, служити.
2. перен. Виконувати яку-небудь справу особливо урочисто й поважно, як обряд.
Бачу, як мати священнодіє біля перепічок.., обережно саджає на довгу дерев'яну лопату, закидає в гарячу піч (Ю. Збанацький);
Снопи зв'язувала [Килина] тугі й дебелі, складала їх на стерні, щоб трохи підсохли, а потім уже священнодіяла над полукіпками (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- священнодіяти — священноді́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- священнодіяти — Здійснювати священнодію, обряд, богослужіння; тайнодіяти Словник церковно-обрядової термінології
- священнодіяти — див. працювати Словник синонімів Вусика
- священнодіяти — -ію, -ієш, недок. 1》 рел. Здійснювати церковний обряд; відправляти, служити. 2》 перен. Виконувати яку-небудь справу особливо урочисто й поважно, як обряд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- священнодіяти — СВЯЩЕННОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. рел. Здійснювати церковний обряд; відправляти, служити. 2. перен. Виконувати яку-небудь справу особливо урочисто й поважно, як обряд. Бачу, як мати священнодіє біля перепічок.. Словник української мови в 11 томах