1. Словник української мови у 20 томах

свіжовиголений

СВІЖОВИ́ГОЛЕНИЙ, а, е.

Який недавно або тільки що виголився; якого недавно або тільки що виголили;.

Свіжовиголена голова [хлопця] була світло-бузкового кольору (Л. Первомайський);

Широкий лоб його взявся брижами, свіжовиголене кістляве обличчя зімкнулося в сердитій гримасі (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свіжовиголений — свіжови́голений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. свіжовиголений — -а, -е. Якого недавно або щойно виголили; який недавно або щойно виголився. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свіжовиголений — Щойно виголений Словник чужослів Павло Штепа
  4. свіжовиголений — СВІЖОВИ́ГОЛЕНИЙ, а, е. Який (якого) недавно або тільки що виголили; який недавно або тільки що виголився. Свіжовиголена голова [хлопця] була світло-бузкового кольору (Перв., Дикий мед, 1963, 135). Словник української мови в 11 томах