свіжотинькований
СВІЖОТИНЬКО́ВАНИЙ, а, е.
Який недавно, або тільки що потинькували.
Коні, важко рухаючи спітнілими пахвами, під'їхали до скверика, за яким білів свіжотинькований будинок райкому, і самі зупинилися біля живоплоту (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me