свіжотинькований

СВІЖОТИНЬКО́ВАНИЙ, а, е.

Який недавно, або тільки що потинькували.

Коні, важко рухаючи спітнілими пахвами, під'їхали до скверика, за яким білів свіжотинькований будинок райкому, і самі зупинилися біля живоплоту (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me