свіжіти
СВІЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Ставати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.);
// безос. Холоднішати (про погоду).
Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець (Марко Вовчок).
2. Набувати кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін.); набиратися сил, бадьорості; здоровшати.
Трясли [розвідники] на себе густе, листате гілля, оббризкуючись рясною росою, свіжіючи на виду, борюкаючись і жируючи під своїм крислатим зеленим душем (О. Гончар).
3. Ставати яскравішим, густішим (про колір, забарвлення і т. ін.).
Од вітрів свіжіють небосхили (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свіжіти — свіжі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- свіжіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.). || безос. Холоднішати (про погоду). 2》 Набувати кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін.); набиратися сил, бадьорості; здоровшати. 3》 Ставати яскравішим, густішим (про колір, забарвлення і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- свіжіти — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док. Словник синонімів української мови
- свіжіти — СВІЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.); // безос. Холоднішати (про погоду). Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець (Вовчок, І, 1955, 317). 2. Набувати кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- свіжіти — Свіжіти, -жію, -єш гл. Свѣжѣть. Словник української мови Грінченка