свірготати

СВІРГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, СВІРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал.

Цвірчати.

Під возом хлопчик Цвірінькає, учиться грать, Немов у дупельці горобчик, Щось хоче й собі свірготать (П. Куліш).