світлонько
СВІ́ТЛОНЬКО, а, с.
Пестл. до сві́тло¹ 1.
Сонечко встало, прокинулось я́сне, Грає вогнем, променіє І по степу розлива своє світлонько красне, – Степ від його [нього] червоніє (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- світлонько — сві́тлонько іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- світлонько — -а, с. Пестл. до світло I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- світлонько — СВІ́ТЛОНЬКО, а, с. Пестл. до сві́тло¹ 1. Сонечко встало, прокинулось я́сне, Грає вогнем, променіє І по степу розлива своє світлонько красне,— Степ від його червоніє (Л. Укр., І, 1951, 15). Словник української мови в 11 томах