світлотінь

СВІТЛОТІ́НЬ, і, ж.

Розподіл світлих і тіньових штрихів, плям як засіб передачі в живопису об'ємності зображуваного.

Офортні пейзажі Т. Шевченка відзначаються майстерною композиційною побудовою, широким використанням ефектів світлотіні та загальним високим рівнем професійного виконання (з наук. літ.);

// Наявність, чергування освітлених і тіньових місць у чомусь або де-небудь.

Зійшло сонце і дивними світлотінями оживило долину, дуби та в'язи, пригорок (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світлотінь — світлоті́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. світлотінь — СВІТЛОТІ́НЬ, і, ж. Розподіл світлих і тіньових штрихів, плям як засіб передачі в живопису об’ємності зображуваного. Офортні пейзажі... Словник української мови в 11 томах
  3. світлотінь — -і, ж. Розподіл світлих і тіньових штрихів як засіб передачі в живопису об'ємності зображуваного. || Наявність, чергування освітлених і тіньових місць у чомусь або де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. світлотінь — Розподіл різних за яскравістю кольорів і відтінків. Визначення пластики форми особливостями освітлення, контрастними і нюансними співвідношеннями між освітленими і затемненими її частинами. Архітектура і монументальне мистецтво