світлотінь
СВІТЛОТІ́НЬ, і, ж.
Розподіл світлих і тіньових штрихів, плям як засіб передачі в живопису об'ємності зображуваного.
Офортні пейзажі Т. Шевченка відзначаються майстерною композиційною побудовою, широким використанням ефектів світлотіні та загальним високим рівнем професійного виконання (з наук. літ.);
// Наявність, чергування освітлених і тіньових місць у чомусь або де-небудь.
Зійшло сонце і дивними світлотінями оживило долину, дуби та в'язи, пригорок (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- світлотінь — світлоті́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- світлотінь — -і, ж. Розподіл світлих і тіньових штрихів як засіб передачі в живопису об'ємності зображуваного. || Наявність, чергування освітлених і тіньових місць у чомусь або де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- світлотінь — СВІТЛОТІ́НЬ, і, ж. Розподіл світлих і тіньових штрихів, плям як засіб передачі в живопису об’ємності зображуваного. Офортні пейзажі... Словник української мови в 11 томах
- світлотінь — Розподіл різних за яскравістю кольорів і відтінків. Визначення пластики форми особливостями освітлення, контрастними і нюансними співвідношеннями між освітленими і затемненими її частинами. Архітектура і монументальне мистецтво