світлофор

СВІТЛОФО́Р, а, ч.

Сигнальний електричний ліхтар із різнобарвними стеклами для регулювання руху на вулицях та шляхах.

На розі, ніби в скляній банці, сидить регулювальник руху, і від ранку до дванадцятої ночі в світлофорі миготить то зелене, то червоне, то жовте кружальце (О. Копиленко);

// Світловий сигнальний пристрій на різних машинах, приладах і т. ін.

Світлофор доменної печі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світлофор — світлофо́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. світлофор — -а, ч. Сигнальний електричний ліхтар із різнокольоровим склом для регулювання руху на вулицях і шляхах. || Світловий сигнальний пристрій на річних машинах, приладах і т. ін. Світлофор доменної печі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. світлофор — Бекета, див. топоньот, семафор Словник чужослів Павло Штепа
  4. світлофор — СВІТЛОФО́Р, а, ч. Сигнальний електричний ліхтар із різнобарвними стеклами для регулювання руху на вулицях та шляхах. На розі, ніби в скляній банці, сидить регулювальник руху, і від ранку до дванадцятої ночі в світлофорі миготить то зелене, то червоне... Словник української мови в 11 томах