сегнетоелектрики

СЕГНЕТОЕЛЕ́КТРИКИ, мн. (одн. сегнетоеле́ктрик, а, ч.), фіз.

Кристалічні матеріали, діелектрична проникність яких досягає значних величин, залежно від напруги електричного поля, температури тощо.

Сегнетоелектрики використовують у електричних конденсаторах, п'єзоелектричних випромінювачах і приймачах звуку і ультразвуку (з наук.-попул. літ.);

Розглядається невпорядкована модель сегнетоелектриків типу порядок – безпорядок з асиметричним двомінімумним потенціалом (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сегнетоелектрики — -ів, мн. Діелектричні та напівпровідникові кристали, які у певному інтервалі температур мають спонтанну поляризацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сегнетоелектрики — сегнетоеле́ктрики тверді тіла, електрична поляризація яких може існувати й без зовнішнього впливу (на відміну від діелектриків). С. вперше виявлено у сегнетовій солі (звідки й назва). Застосовують в електричних конденсаторах, п’єзоелектричних приладах тощо. Словник іншомовних слів Мельничука