1. Словник української мови у 20 томах

сезонник

СЕЗО́ННИК, а, ч.

Сезонний робітник.

Сезонників, які звичайно влітку складали половину штату, розрахували. І залишилися лише постійні (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сезонник — сезо́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сезонник — -а, ч. Сезонний робітник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сезонник — Сезо́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сезонник — СЕЗО́ННИК, а, ч. Сезонний робітник. Сезонників, які звичайно влітку складали половину штату, розрахували. І залишилися лише постійні (Коз., Сальвія, 1959, 18). Словник української мови в 11 томах