селітра

СЕЛІ́ТРА, и, ж.

Назва нітратів натрію, калію, амонію, кальцію і т. ін., що їх використовують для виготовлення вибухових речовин, добрив, при засолюванні м'яса і т. ін.

В льоху пахло важким духом селітри й сірки (М. Старицький);

На Україні [в XVII ст.] видобували дуже багато селітри, на яку був великий попит (з наук.-попул. літ.);

Коноплі підживили селітрою з розрахунку 1 центнер на гектар (з наук.-попул. літ.);

Натрієва селітра;

Кальцієва селітра.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селітра — селі́тра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. селітра — -и, ж. Назва нітратів натрію, калію, амонію, кальцію і т. ін., що їх використовують для виготовлення вибухових речовин, добрив, при засолюванні м'яса та ін. Натрієва селітра. Кальцієва селітра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. селітра — Назва деяких нітратів (солей), напр., калію, натрію, кальцію, що їх використовують як штучні добрива та для виробництва деяких видів вибухівки. Універсальний словник-енциклопедія
  4. селітра — Селі́тра = салі́тра Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. селітра — СЕЛІ́ТРА, и, ж. Назва азотнокислих солей натрію, калію, амонію, кальцію і т. ін., які використовують для виготовлення вибухових речовин, для добрив, при засолюванні м’яса та ін. В льоху пахло важким духом селітри й сірки (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах