семилатний

СЕМИЛА́ТНИЙ, а, е, фольк.

З сіма (багатьма) латками; латаний-перелатаний.

Гей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти вповаєш? Чи на свою шапку-бурку, що шовком шита, вітром підбита, а зверху дірка? Чи на свої постоли боброві, що волоки шовкові, – в односталь з валу? Чи на свою свою семрягу семилатную (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me