семилатний
СЕМИЛА́ТНИЙ, а, е, фольк.
З сіма (багатьма) латками; латаний-перелатаний.
Гей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти вповаєш? Чи на свою шапку-бурку, що шовком шита, вітром підбита, а зверху дірка? Чи на свої постоли боброві, що волоки шовкові, – в односталь з валу? Чи на свою свою семрягу семилатную (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me