семіотичний

СЕМІОТИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до семіотики.

Розглянуто основний парадокс епістемологічної картини світу в умовах культури постмодернізму: феноменологічна методологія дослідження форми свідомості трансформується у семіотичну, коли в межах цієї форми виявляються культурні структури (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семіотичний — семіоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. семіотичний — -а, -е. Стос. до семіотики. Великий тлумачний словник сучасної мови