сепаративний

СЕПАРАТИ́ВНИЙ, а, е, політ.

Пройнятий сепаратизмом.

Сепаративні настрої; Сепаративні тенденції.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сепаративний — сепарати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сепаративний — (- угоду) відокремлений, окремий, неузгоджений. Словник синонімів Караванського
  3. сепаративний — -а, -е, політ. Пройнятий сепаратизмом. Сепаративні настрої. Сепаративні тенденції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сепаративний — СЕПАРАТИ́ВНИЙ, а, е, політ. Пройнятий сепаратизмом. Сепаративні настрої; Сепаративні тенденції. Словник української мови в 11 томах