1. Словник української мови у 20 томах

сербинчук

СЕРБИНЧУ́К, а, ч.

Молода людина (юнак, дитина) сербської національності.

Зразу ще, як ми там були на кватирі [квартирі], то ходив один молоденький сербинчук, Янко звавсь; хороший парубок дуже (Ю. Федькович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сербинчук — -а, ч., зах. Молодий серб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сербинчук — Сербинчук, -ка м. Молодой сербъ. Федьк. (Желех.). Словник української мови Грінченка