серебро
СЕРЕБРО́, а́, с., заст.
Срібло.
За богами – панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані – Пикаті, пузаті!.. (Т. Шевченко);
Тут [на базарі] багато чудових речей, кованого серебра, шовків (М. Коцюбинський);
Їдять вони [пани] з серебра, п'ють з хрусталю, а частують з золота (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серебро — -а, с., заст. Срібло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- серебро — СЕРЕБРО́, а́, с., заст. Срібло. За богами — панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані — Пикаті, пузаті!.. (Шевч., І, 1963, 244); Тут [на базарі] багато чудових речей, кованого серебра, шовків (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- серебро — Серебро, -ра с. = срібло. Словник української мови Грінченка