1. Словник української мови у 20 томах

середульший

СЕРЕДУ́ЛЬШИЙ, а, е, розм.

Те саме, що сере́дній 1.

Син матері не послухав, Осідлав коня та й поїхав. Менша сестра коня веде, Середульша – сідло несе (з народної пісні);

Середульша дочка вийшла заміж за місцевого і жила на другому кінці містечка (П. Кочура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. середульший — середу́льший прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. середульший — -а, -е, розм. Те саме, що середній 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. середульший — СЕРЕ́ДНІЙ (другий за віком із трьох дітей), СЕРЕДУ́ЛЬШИЙ розм., СЕРЕДУ́ЩИЙ розм. — Який там чорт собак дратує? — гукає.. Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний); Сім'я в Йоньки така: старший син Гаврило, широкоплечий, біловусий здоровань.. Словник синонімів української мови
  4. середульший — Середу́льший = середу́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. середульший — СЕРЕДУ́ЛЬШИЙ, а, е, розм. Те саме, що сере́дній 1. Син матері не послухав, Осідлав коня та й поїхав. Менша сестра коня веде, Середульша — сідло несе (Укр.. лір. пісні, 1958, 498); Середульша дочка вийшла заміж за місцевого і жила на другому кінці містечка (Кочура, Родина.., 1962, 132). Словник української мови в 11 томах
  6. середульший — Середульший, -а, -е Средній. АД. І. 108. Озоветься менший до середульшого, середульший до старшого. Чуб. V. 847. Словник української мови Грінченка