серпнево

СЕРПНЕ́ВО, поет.

Присл. до серпне́вий.

Тільки в її []Оксани .. японських очах відбився осінній зажурений шелест тополі і серпнево виглядали її груди, наче стіжки молоді на стерні блідній (М. Хвильовий);

Річка. Небо. А на ниві так серпнево (М. Лукаш, пер. з тв. Г. Лорки).