сибірський

СИБІ́РСЬКИЙ, а, е.

Стос. до Сибіру.

На одній з водяних лисин він побачив гурт диких качок .. Чохов довго милувався ними, пригадуючи сибірські мочари та озера і своє полювання в тайзі (Григорій Тютюнник);

Він [В. Короленко] сказав у найчорніші дні, Доріг сибірських порохом укритий: – А все-таки поперед нас огні! (М. Рильський);

// Власт. Сибіру.

Прийшла весна – сибірська, блискавична (М. Рильський);

У степу навіть бійці-сибіряки, звиклі до суворих сибірських зим, найбільше потерпали не від чого іншого, як від лютої оцієї холоднечі (О. Гончар);

// Який походить із Сибіру.

Першим російським посланником, що досяг Пекіна і привіз цінні дані про Китай, був Іван Петлін, сибірський козак з м. Томська (з наук.-попул. літ.);

// Уживається у складі деяких ботанічних і зоологічних назв.

Сибірська яблуня;

Сибірський кінь;

Сибірський меринос.