сигілярія
СИГІЛЯ́РІЯ, ї, ж.
Велика вимерла деревоподібна рослина класу плаунових.
Серед унікальних зразків Геологічного музею є частина скам'янілого стовбура сигілярії – деревовидного плауна, що ріс у болотистому лісі на території [теперішньої] Донецької області за кам'яновугільного періоду (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сигілярія — сигіля́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сигілярія — -ї, ж. Велика вимерла деревоподібна рослина класу плаунових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сигілярія — сигіля́рія (від лат. sigillaria – відбитки) рід вимерлих деревоподібних рослин класу плауновидних. Були поширені в другій половині палеозою. Словник іншомовних слів Мельничука
- сигілярія — СИГІЛЯ́РІЯ, ї, ж. Велика вимерла деревоподібна рослина класу плаунових. Серед унікальних зразків Геологічного музею є частина скам’янілого стовбура сигілярії — деревовидного плауна... Словник української мови в 11 томах