силенний

СИЛЕ́ННИЙ, а, е, розм.

Дуже сильний (у 1–5, 10 знач.).

Був собі Лев – король силенний, Такого не було ніде (Л. Глібов);

У бійців плечі дужі, силенні (В. Бичко);

Коли над нивою моєю .. дощ силенний упаде, Радію я (І. Манжура);

– А справді! Яка то була силенна любов у велетнів (І. Нечуй-Левицький);

– Ну, той же артист! Що ви хочете – басище силенне (А. Головко);

– Набралася річка такої силенної сили, що жодна скеля перед нею не встоїть (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me