символізувати

СИМВОЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

1. Бути символом (у 1 знач.) чого-небудь.

Членів одного роду ховали на одному кладовищі, одного поруч з другим, що символізувало продовження родової спільності і в загробному світі (з наук. літ.);

Космічна ракета символізує нову еру, в яку вступило людство – еру освоєння космосу (з газ.);

Цілувати батька в руку – стародавній український звичай, що символізує особливу шану й покору батькові (Ю. Смолич).

2. Зображати за допомогою символів, символу (у 2 знач.).

Тичина вводить у переджовтневу українську лірику пейзажі буревісної природи, які символізують соціальний протест (з наук. літ.);

В українській народній поетичній творчості .. образи сокола, орла завжди символізували силу, мужність, красу, велич (з наук. літ.);

Поет говорить про дороги, які символізують собою складний життєвий шлях людини (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. символізувати — символізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. символізувати — [сиемвол'ізуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. символізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Бути символом (у 1 знач.) чого-небудь. 2》 Зображати за допомогою символів, символу (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. символізувати — Знаменати, знаменути, познаменати, визнаменати, визнаменути, повизнаменати, зізнаменати, зізнаменути, ознаменати, ознаменути, поознаменати, познаменати, познаменути, узнаменати, узнаменути, повзнаменати Словник чужослів Павло Штепа
  5. символізувати — Символізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. символізувати — СИМВОЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Бути символом (у 1 знач.) чого-небудь. Членів одного роду ховали на одному кладовищі, одного поруч з другим, що символізувало продовження родової спільності і в загробному світі (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах