символічний

СИМВОЛІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який містить у собі символи, символізує собою що-небудь, є символом чогось.

З-під опущених вій споглядала вона несміливо на одну з символічних постатей пам'ятника (Н. Кобринська);

Розжарене призахідне сонце забарвило ввесь світ символічним кривавим кольором (О. Довженко);

Було щось символічне в цій панорамі заводів, таких близьких і таких недосяжно далеких водночас (П. Загребельний);

Леся Українка, що взагалі мала нахил по-своєму освітлювати і по-своєму повертати світові теми.., підкреслювала символічне значення прометеївського міфа, прометеївського духу (М. Рильський);

– Треба гартуватись, – подумала [Катерина], надаючи глибшого, наче символічного змісту цим словам (Ірина Вільде);

За деякими квітами і рослинами .. у наш час збереглося їх символічне значення (з наук.-попул. літ.).

2. Умовний, уявний.

Я намагався втягти шию в комір кожушка, але комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що мав швидше символічне значення (І. Багмут);

Вартість, лишаючи осторонь її чисто символічний вираз у знаку вартості, існує тільки в тій чи іншій споживній вартості, в тій чи іншій речі (з наук. літ.).

3. Який стосується символізму; символістський.

Символічна п'єса.