1. Словник української мови у 20 томах

симулянт

СИМУЛЯ́НТ, а, ч.

Людина, яка симулює; удавальник.

Як ударно робить стали – симулянтів розігнали (прислів'я);

– Фокусник! Симулянт! – сказав Сергій Іванович (А. Головко);

Відбувся суд над Петром Глеком. Суд став доброю наукою для симулянтів та ледарів (В. Минко);

– Божевільний ніколи не скаже, що він з'їхав з глузду, а симулянт, навпаки, твердить, що в нього сто хвороб, а справді нема жодної (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симулянт — симуля́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. симулянт — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  3. симулянт — -а, ч. Людина, яка симулює; удавальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. симулянт — Удавач, прикидько Словник чужослів Павло Штепа
  5. симулянт — Симуля́нт, -та; -ля́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. симулянт — СИМУЛЯ́НТ, а, ч. Людина, яка симулює; удавальник. Як ударно робить стали — симулянтів розігнали (Укр.. присл.., 1955, 364); — Фокусник! Симулянт! — сказав Сергій Іванович (Головко, І, 1957, 470); Відбувся суд над Петром Глеком. Словник української мови в 11 томах