1. Словник української мови у 20 томах

синити

СИНИ́ТИ, синю́, си́ниш, недок., що.

1. Робити синім, фарбувати в синій колір.

Синити тканину;

* Образно. А в лузі – мов хтось кожну мить перестеляє .. – червонить, синить, зеленить... (П. Тичина).

2. Полоскати у воді з розведеною в ній синькою білизну або білити з домішкою синьки хату; підсинювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синити — сини́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. синити — СИНИТИ – СИНІТИ – СИНІТИСЯ – СИНІШАТИ Синити, перех. Робити щось синім, фарбувати, забарвлювати в синій колір. Пливуть човни, блищать весельця... А в лузі – мов хтось кожну мить перестеляє перестельця – червонить, синить, зеленить... (П. Літературне слововживання
  3. синити — синю, синиш, недок., перех. 1》 Робити синім, фарбувати в синій колір. Синити тканину. 2》 Полоскати у воді з розведеною в ній синькою білизну чи білити з домішкою синьки хату; підсинювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синити — Сини́ти, синю́, си́ниш, -нять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. синити — СИНИ́ТИ, синю́, си́ниш, недок., перех. 1. Робити синім, фарбувати в синій колір. Синити тканину; *Образно. А в лузі — мов хтось кожну мить перестеляє.. — червонить, синить, зеленить… (Тич., II, 1957, 207). Словник української мови в 11 томах
  6. синити — Сини́ти, -ню́, -ниш гл. Окрашивать въ синюю краску, синить. Словник української мови Грінченка