синтагматика
СИНТАГМА́ТИКА, и, ж., лінгв.
1. Один із аспектів вивчення системи мови, що полягає в аналізі синтагматичних відношень між послідовно розташованими в тексті, мовному потоці одиницями; протиставляється парадигматиці.
Синтагматика, що полягає у вивченні лінійного, безпосереднього представлення мовних одиниць, протиставляється їх асоціативному групуванню, тобто парадигматиці (з наук. літ.).
2. Учення про членування мови на синтагми.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синтагматика — синтагма́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- синтагматика — -и, ж., лінгв. 1》 Учення про членування мови на синтагми. 2》 Учення про словосполучення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синтагматика — СИНТАГМА́ТИКА, и, ж., лінгв. 1. Учення про членування мови на синтагми. 2. Учення про словосполучення. Словник української мови в 11 томах