синява

СИ́НЯВА, и, ж.

1. Синій колір чого-небудь.

Синява неба густішала (В. Гжицький);

Небо було чисте, якоїсь особливої осінньої синяви (В. Козаченко);

Катя дивилася .. широко розкритими темно-синіми очима. Зараз ці очі нагадували колір потемнілого вечірнього неба, така глибока і водночас прозора була їхня синява (В. Собко);

// Ясне синє небо.

Високо-високо .. летів цар птиць, ледве примітною точкою чорніючи в синяві (Г. Хоткевич);

У синій синяві рогаликом округлим Став жовтий молодик (М. Зеров);

День був чудесний, десь дзвеніли кулики, тужила чайка, .. іноді пропливала в синяві чапля... (М. Рильський);

// Серпанок.

Крізь синяву туману огні дредноутів горять (В. Сосюра);

Сніги виблискували на сонці, сліпили очі, далекі байраки огорталася терновою синявою (Григорій Тютюнник);

// поет. Сутінки.

Голосіївськай ліс. Синява – Вечоровий спокійний розлив (П. Воронько).

2. Синій простір, синя поверхня (про небо, море).

Берет [Джузеппе] горить, обвітрені руки на веслах, а весла – як крила в блакиті. Ми летимо. Я принаймні маю таке вражіння, може, од синяви, що кругом обгорнула: вона над нами й під нами, спереду, ззаду, з боків. Навіть повітря здається блакитним (М. Коцюбинський);

Він сів .. і почав вдивлятися в зелень дерев і синяву безхмарного неба (І. Франко);

За городами видно небо.., а під синявою неба геть-геть аж до лісу рябів усякими квітками зелений луг (С. Васильченко);

Сонце вже зайшло, саме була хвилина, коли в синьому небі рожевий промінь ледь помітко мерехтів у безодній синяві, що поволі його поглинала (П. Кочура);

Океан повен! В глибині чудовен! Скільки тії сили, си́няви, краси! (П. Тичина);

Ривок – стрибок – віраж через останню кучугуру, і ось вам море, ось вам його синява, тиха, безмежна... (О. Гончар).

3. Синюватий відтінок шкіри.

Федяк важко дихав, смертний піт уже вкрив його сірий до синяви лоб (Л. Первомайський).

(1) Си́нява під очи́ма – те саме, що Синці́ під очи́ма (див. сине́ць).

Медаль далася Ліні нелегко, під очима аж синява підковами лягла (О. Гончар);

Не викликав занепокоєння і вигляд доньки – потемніла, змучена, особливо смужечки синяви під очима, ознака душевних переживань. Все це скидала [Луківна] на дорогу, на холод (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синява — (синій колір) просинь, синизна. Словник синонімів Полюги
  2. синява — си́нява іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. синява — Синь, блакить, синій колір; П. небо, небеса; (туману) серпанок; ПОЕТ. СУТІНКИ, (вод) гладінь, плесо, поверхня, (шкіри) сов. синизна Словник синонімів Караванського
  4. синява — див. небо Словник синонімів Вусика
  5. синява — -и, ж. 1》 Синій колір чого-небудь. || Ясне синє небо. || Серпанок. || поет. Сутінки. 2》 Синій простір, синя поверхня (про небо, море). 3》 Синюватий відтінок шкіри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. синява — И, ж., див. синька. Словник сучасного українського сленгу
  7. синява — БЛАКИ́ТЬ (блакитний колір), ГОЛУБІ́НЬ, ГОЛУБИЗНА́, БЛАКИ́Т заст.; ЛАЗУ́Р поет. (перев. про небо, море); БІРЮЗА́. Мов крижини, пливли в небесній блакиті хмари (В. Шевчук); Змарніла, зблякла краса молодиці.. Словник синонімів української мови
  8. синява — Си́нява, -ви, -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. синява — СИ́НЯВА, и, ж. 1. Синій колір чого-небудь. Синява неба густішала (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 141); Небо було чисте, якоїсь особливої осінньої синяви (Коз., Листи.., 1967, 49); Катя дивилася.. широко розкритими темно-синіми очима. Словник української мови в 11 томах
  10. синява — Синява, -ви ж. Синева. Г. Барв. 217. Україна зникала в синяві. К. Дз. 155. Словник української мови Грінченка