сипонути

СИПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод.

Підсил. до сипну́ти.

Він лупнув очима.., – у очі наче хто йому піску сипонув, зарізало так, голова горіла (Панас Мирний);

Повернулася Марина. Вона сипонула біля мене червоні суниці (І. Цюпа);

В лісі .. зашуміли, мов по ньому сипонув хто горіхами, черепки шрапнелі (С. Васильченко);

У відповідь на Соломашин поклик ніхто не обізвався, а тільки знову люто завила хуртовина і сипонула в обличчя колючим пилом (В. Логвиненко);

Уловив [Бобир] напрямок вітру, набрав ущерть жменю зерна й твердою рукою широким змахом сипонув на землю (О. Десняк);

Тиміш широким рухом розтягнув міхи баяна і сипонув таким перебористим маршем, що привернув до дівчини загальну увагу (Я. Гримайло);

Це його хлопці, горді за нього, так щедро сміхом дзвенючим сипонули!.. (П. Тичина);

Оксен .. раптом, стрепенувшись, сипонув на долівку таким страшенним перестуком, що у всіх аж у грудях похололо (Григорій Тютюнник);

Пікіруючи, сипонув [льотчик] з крупнокаліберних кулеметів, аж вода довкола шлюпки закипіла (В. Кучер);

Гармата сипонула гойно уламками заліза на закутих в крицю німців та шведів (Н. Рибак);

Дощ сипонув, мов сітку завісив хто вниз із неба до самої землі (Г. Хоткевич);

Вітер дужчав, і раптом червоними цівками сипонув рясний дощ (О. Ільченко);

Школярі сипонули в школу. Миттю посідали, випростались і затихли (Б. Грінченко);

Народ з криком сипонув у глибину вулиці (І. Кочерга);

Дівочий квітник сипонув на сцену, аж зарябіло в очах (К. Гордієнко).

◇ [Аж] моро́зом сипну́ло (сипону́ло) [за (по́за) спи́ною (шкі́рою), по спи́ні] див. сипну́ти;

(1) На́че (немо́в і т. ін.) сні́гом сипоне́ (сипону́в) за ко́мір (по́за шкі́рою і т. ін.) – кого-небудь охоплює неприємне відчуття холоду від страху, переляку і т. ін.

Пройде інженер і так гляне на мене, наче снігом за комір сипоне (В. Кучер);

Тупо дивився перед собою, де в темряві губилися лінії рейок, і раптом немов хто снігом сипонув тобі поза шкірою (А. Головко);

Си́пати / сипну́ти (сипону́ти) жа́ру за халя́ви (під хвіст) див. си́пати;

Си́пати / сипну́ти (сипону́ти) і́скрами (і́скри) [з оче́й] див. си́пати.