сирвента

СИРВЕ́НТА, и, ж., літ.

Строфічна пісня в ліриці трубадурів XII–XV ст., у якій розроблялися громадські, політичні мотиви.

Сирвенти поширилися в Іспанії під час Марроканської агресії, ставши лірикою національного опору (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me