сирвента
СИРВЕ́НТА, и, ж., літ.
Строфічна пісня в ліриці трубадурів XII–XV ст., у якій розроблялися громадські, політичні мотиви.
Сирвенти поширилися в Іспанії під час Марроканської агресії, ставши лірикою національного опору (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me